=Конец Вечности=

 Я не часто перечитую книги. Раніше взагалі вважав, що це даремна трата часу. Радий, що це хибне судження саме собою змінилось. Адже, це так класно, знову поринути в світ улюблених героїв, знову пережити хвилюючі миті, зустрічати світанок, будучи не в змозі відірватися від захоплюючої історії..)
І, от що цікаво - так це те, що з музикою таке "подвійне входження до тої самої водойми", як мені здається, здійснити важче, та й навіть коли це здійсниться (тобто прослухати певний трек після довготривалої паузи), то все одно це не зрівняється з враженнями від найпершого прослуховування, на відміну від повторного прочитання, яке більш ймовірно буде тотожне першому. Та, звісно, не завжди і не просто так, а за наявності деяких передумов, як от:

• Перерва між першим і другим сеансом має становити щонайменш 3-5 років;
• А пріорі ( адже який сенс перечитувати щось посереднє?) це має бути один з улюблених шедеврів (написаний не на 4, а на 5+);
• Це має бути щось закручене, сюжетне, багатозначне-з подвійним дном, філософське, не банальне і всім відоме, а оригінальне;
• І, остання, така собі "технічна" передумова: це має бути та сама книга, яку ви тримали в руках -  по-перше: це суттєво в разі зарубіжних творів, адже там роль перекладача іноді має вирішальне значення; по-друге: якщо зміниться мова книги - то сприйняття тексту може бути як покращитись, так і спотворитись.

 А, враховуючи, що маємо на меті повернутись у часі, відновити свій стан захопленого читача, то кажучи простими словами - треба по можливості відтворити колишню обстановку (зокрема, знайти ту ж книгу).